Уряд витратив за 3 місяці понад три чверті річного резерву. Які ризики?

За неповні 3 місяці 2026 року Кабінет міністрів витратив близько 78% коштів, передбачених у резервному фонді держбюджету.

Про це йдеться у відповіді Міністерства фінансів на запит Реальні Факти, а також у даних “Урядового порталу”.

Так, за даними Мінфіну, станом на 18 березня нерозподілений залишок коштів резервного фонду становив 24,63 млрд грн (із 49,42 млрд грн, передбачених розписом бюджету).

Після 18 березня уряд ухвалив ще декілька рішень про використання коштів резервного фонду: 12,85 млрд грн 20 березня, а також 0,72 млрд грн 25 березня.

Відтак, за підрахунками Реальні Факти, станом на 30 березня у резервному фонді бюджету залишалося близько 11,06 млрд грн або лише 22,4% від закладеного у бюджеті фінансування.

Показово, що частину коштів з резервного фонду виділяли аби профінансувати видатки, які не мали непередбачуваного та термінового характеру. Зокрема, на фінансування програм підтримки внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги (програму “Національний кешбек”).

На ці цілі з резервного фонду виділили 2,138 млрд грн, повідомили Реальні Факти у Мінфіні – майже 5% від загального обсягу резервного фонду.

Для чого державі резервний фонд?

Згідно із законодавством, уряд може використовувати кошти на ті чи інші програми лише у тому разі, якщо парламент передбачив це у законі про державний бюджет або вніс зміни до цього закону. Процедура внесення змін до бюджету може тривати кілька тижнів, а то й місяців.

Резервний фонд має спростити цей процес, дозволяючи уряду оперативно витрачати гроші тоді, коли у цьому є потреба, проте немає часу на тривале погодження відповідних змін парламентом. Як правило, це відбувається у випадках настання непередбачуваних подій чи надзвичайних ситуацій, пояснює Дмитро Андрієнко з Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської школи економіки.

“Його ключова особливість полягає у спрощеній процедурі використання коштів: рішення про їх спрямування ухвалюються Кабінетом міністрів без проходження повної парламентської процедури, що дозволяє забезпечити фінансування у максимально стислі строки. Саме тому цей інструмент є критично важливим в умовах високої невизначеності та постійних безпекових викликів”, – зазначає він.

Наявність резервного фонду дозволяє уряду оперативно виділяти фінансування на термінові потреби, зокрема пов’язані з ліквідацією наслідків російських обстрілів для критичної інфраструктури.

Наприклад, таке рішення уряд ухвалив 25 березня, коли спрямував 12,85 млрд грн на будівництво інженерних конструкцій для захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору, залізниці та пошти.

Водночас використання коштів резервного фонду на фінансування кешбеку може свідчити про відхилення від базової функції цього фонду, каже Андрієнко.

“Подібні видатки (як на кешбек – Реальні Факти) мають системний, а не екстрений характер і, відповідно, повинні проходити через загальну процедуру бюджетного планування та погодження Верховною Радою. Їх фінансування з резервного фонду де-факто означає обхід повноцінного бюджетного процесу”, – зазначає він.

Внаслідок заміщення функцій резервного фонду – з антикризового реагування на джерело фінансування широкого спектра ініціатив – зростає вразливість бюджетно системи до потенційних шоків.

Чи вистачить грошей?

Враховуючи високі темпи використання резервного фонду, вже невдовзі в уряду може виникнути потреба вносити зміни до держбюджету, зокрема, збільшуючи обсяг цього фонду.

Відповідні зміни повинне розрахувати Міністерство фінансів, а ухвалити їх має Верховна Рада. Однак коли саме такий законопроєкт може з’явитися у парламенті наразі невідомо.

Співрозмовники Реальні Факти серед урядовців та депутатів зазначають, що гостра потреба внесення змін до бюджету може виникнути у червні, коли Україна може отримати перші транші кредиту ЄС на 90 млрд євро. Фінансування від ЄС потрібно буде передбачити у бюджеті для того, аби уряд формально міг використовувати ці кошти.

Кредит ЄС покликаний закрити потреби України у фінансування у 2026-2027 роках. Із передбачених 90 млрд євро, 30 млрд євро має піти на фінансування цивільних видатків (із них 17 млрд євро – у 2026 році), а решта 60 млрд євро – на закупівлю озброєння (із них 28 млрд євро – у 2026 році).