Транспортна інфраструктура залишається однією з головних мішеней ворога, але водночас – ключовою артерією для виживання економіки та євроінтеграції.
У 2025 році сектор опинився в точці, де просте “відновлення до попереднього стану” вже не актуальне. Зараз мова йде про фундаментальну трансформацію галузі за стандартами ЄС на тлі безпрецедентних викликів безпеки.
Нова оцінка завданих збитків та потреб на відновлення RDNA5, підготовлена Світовим банком у співпраці з урядом України, демонструє колосальний фінансовий розрив, який неможливо заповнити без залучення приватних інвестицій та міжнародної допомоги. Проте гроші – це лише частина рівняння.
Важливою умовою доступу до ресурсів є гармонізація законодавства з правом ЄС. Про перебіг цього процесу і стан сектору свідчать дані світових фінансових інституцій та звіт ІАА “Транспорт-2025: виклики та можливості на шляху до ЄС”.
Оцінка збитків
Згідно з оцінкою Світового банку RDNA5, транспортний сектор посідає друге місце за обсягом завданих збитків, поступаючись лише житловому сектору.
Такий масштаб руйнувань потребує чіткої пріоритезації інвестицій та активної підтримки громад у відновленні шляхів сполучення, що забезпечить швидшу логістику, знизить витрати бізнесу та гарантує безпеку пасажирів.
Загальна сума прямих фізичних збитків галузі в кінці 2025 року сягнула 40,3 млрд дол., що становить близько 21% від загального обсягу руйнувань в Україні. 90% нових зафіксованих збитків припали на залізничний транспорт. Це спричинено атаками рф по локомотивах, потягах, залізничних станціях та коліях.
Ще більш руйнівні непрямі економічні втрати, які перевищили 58,9 млрд дол. Це кошти, недоотримані через паралізовані порти, розірвані ланцюги постачання та зупинку авіасполучення. Найбільший тиск відчувають морський та авіаційний сектори. На них припадають понад 60% втрачених доходів галузі, що пояснюється тривалим блокуванням повітряного простору та ризиками в Чорному морі.
Загальна потреба у фінансуванні для відновлення та модернізації транспортної галузі України оцінюється рекордними 96,3 млрд дол. Це близько 20% від загальних потреб країни у відновленні. Особливо показовим є те, що лише за останній рік ці потреби зросли на 24,2% порівняно з оцінкою RDNA4.
Автомобільний транспорт
У 2025 році сектор зробив ривок у цифровізації: проєкт “єЧерга”, призначений для упорядкування очікування перетину кордону, зафіксував 2 млн записів. Його застосування скоротило очікування на 24-70% залежно від пункту пропуску.
Продовження “автомобільного безвізу” до 2027 року супроводжується новими вимогами до репутації компаній та менеджменту. Запрацювала е-ТТН, оцифровані міжобласні маршрути, запущені перші електронні конкурси для перевізників.
Головним викликом залишається величезний тіньовий сегмент: нелегальний ринок таксі та внутрішніх перевезень сягає 90-94%. Тіньовий бізнес спотворює конкуренцію, пропонуючи дешевші послуги без жодних гарантій для пасажирів. Окрім втрат бюджету через недоотримані податки (1,5 млрд грн щороку), це загрожує безпеці, адже середній вік автопарку становить 16-20 років.
Пріоритети на 2026 рік – детінізація сфер таксі і внутрішніх перевезень через нові стандарти сертифікації та безпеки; встановлення смарт-тахографів на нові вантажівки з липня; розробка методики оплати за проїзд дорогами TEN-T; поширення “єЧерги” на легкові авто, впровадження е-ТТН для всіх вантажів.
Залізничний транспорт
Залізнична мережа – головна мішень для ворога. За 2025 рік зафіксовано понад 1 100 атак. Вони пошкодили 3 тис. об’єктів і спричинили збитки на 6 млрд дол.
Попри це, “Укрзалізниця” демонструє стійкість: вона перевезла 28 млн пасажирів у далекому сполученні. Компанія виконує важливу соціальну функцію, переобладнавши 100 вагонів на “пункти незламності” та забезпечивши доступ до квитків для мешканців прифронтових територій завдяки ініціативі УЗ-3000.
Стратегічним проривом 2025 року стало відкриття першої за часи незалежності ділянки євроколії між Ужгородом та Чопом. Завдяки інструменту CEF Україна отримала 73,5 млн євро на розбудову колії євросоюзівського стандарту (1 435 мм) від Мостиськ до Львова. Укладені контракти на 100 нових пасажирських вагонів та 55 локомотивів Alstom, поставки яких почнуться у 2026 році.
Читайте також
Росія посилює удари по логістиці: що відбувається з портами та залізницею
За цими досягненнями прихована глибока фінансова криза. Уперше за тривалий час вантажний сектор завершив рік з мінімальним прибутком. Вантажообіг скоротився до 161 млн тонн (на 49% менше, ніж у 2021 році), що спричинено втратою промислових потужностей в аграрному та вугільно-рудному секторах.
Збиток УЗ за 2025 рік у сегменті пасажирських перевезень перевищив 22 млрд грн. Ситуацію ускладнює стан активів: локомотиви зношені на 96%, колії – подекуди на 90%. Система крос-субсидування пасажирських перевезень коштом вантажних вичерпала себе, а тарифи на приміські рейси не покривають навіть 5% витрат.
Найгострішим викликом 2026 року стане зовнішній борг. Компанія має виплатити кредиторам близько 800 млн євро, що становить третину її річного доходу.
Окрім фінансового оздоровлення, на порядку денному стоїть євроінтеграційний порядок денний: ухвалення закону про безпеку руху та інтероперабельність (законопроєкт №14174), який Україна мала впровадити до кінця 2025 року.
Пріоритети на 2026 рік – продаж непрофільних активів для зняття пікового фінансового навантаження; остаточне ухвалення закону про інтероперабельність для технічної інтеграції з мережею ЄС; залучення коштів банків розвитку ЄС для відновлення інфраструктури та модернізації депо.
Морський та водний транспорт
Водний транспорт став ареною боротьби за експортне виживання. Хоча через окупацію функціонують лише сім з тринадцяти портів, галузь демонструє дивовижну результативність: перевалка за рік становила 76,1 млн тонн. Ключову роль відіграли порти Великої Одеси, які забезпечили майже 90% цього обсягу.
Український морський коридор за весь час його функціонування дозволив перевезти понад 163 млн тонн вантажів, що підтвердило статус України як критичного гаранта світової продовольчої безпеки. Дунайські порти, які в пікові періоди блокади збільшили перевалку вшестеро, залишаються надійним логістичним помічником. У 2025 році вони обробили 8,2 млн тонн вантажів.
При цьому суттєво підвищилися безпекові ризики. Кількість атак на порти у 2025 році зросла вдвічі до 90. Унаслідок цього пропускна здатність терміналів упала на 50%, було пошкоджено 20 цивільних суден, виникли суттєві екологічні наслідки, як-от розлив олії в порту “Південний”. Мінна небезпека в акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю – постійний фактор ризику для міжнародного судноплавства.
Читайте також
“Моряків замінили зерновики”. Як війна і міграція експорту перевернули життя міст на Дунаї
Україна впроваджує систему DocPort – вітчизняний аналог “Єдиного морського вікна”, що автоматизує обмін даними в портах за стандартами Міжнародної морської організації. На Дунаї реалізується проєкт “РІС-Дунай”, який інтегрує українські перевезення з євросоюзівськими системами EuRIS та CEERIS.
Важливим сигналом для інвесторів став запуск проєкту публічно-приватного партнерства в порту “Чорноморськ”, що має залучити до 1 млрд дол.
Пріоритети на 2026 рік – остаточне ухвалення законопроєкту №14344 для оновлення Кодексу торговельного мореплавства та виконання плану України в межах Ukraine Facility; розгортання DocPort і “РІС-Дунай”; реалізація пілотного проєкту публічно-приватного партнерства в порту “Чорноморськ”; стабільна робота морського коридору та днопоглиблювальні роботи в портах Дунаю.Авіаційний транспорт
Авіаційна галузь України перебуває в найбільш складних умовах серед усіх видів транспорту через повне закриття повітряного простору.
Хоча 20 цивільних аеропортів неактивні, сектор працює над збереженням операційної спроможності. Близько половини парку повітряних суден перебуває за кордоном, що дозволяє частині компаній працювати на іноземних ринках.
Критично важливим досягненням 2025 року стало продовження роботи Європейського фонду добровільної аеронавігаційної солідарності, який залишається головним джерелом фінансування “Украероруху” (понад 70 млн євро за останні роки). Разом з Євроконтролем розроблені детальні сценарії та моделювання відновлення польотів, щойно дозволить безпекова ситуація.
Головний виклик для галузі – вимушений простій: понад дві третини фахівців не задіяні. Державна політика зосереджена на збереженні людського капіталу та інфраструктури, щоб забезпечити швидкий старт галузі після встановлення миру.
Сектор готується до нових екологічних та безпекових вимог ЄС, зокрема щодо впровадження сталого авіаційного пального та створення єдиного центру аналізу подій у цивільній авіації. Підготовка стратегії розвитку галузі до 2030 року стала фундаментом для майбутнього приєднання до спільного авіапростору з ЄС.
Пріоритети на 2026 рік – імплементація стратегії розвитку цивільної авіації до 2030 року; оцінка готовності аеропортів до відновлення роботи; розробка грантових програм та підготовка інвестпроєктів для модернізації терміналів; впровадження євросоюзівських стандартів безпеки та екологічних вимог.
Транспортний сектор залишається фундаментом економіки, проте російська агресія поглибила його системні проблеми.
У 2026 році пріоритетом для автомобільної галузі стане виведення ринку з тіні через сертифікацію, цифровий контроль та оновлення застарілого автопарку.
Залізниця потребує виходу з фінансової кризи через реструктуризацію боргів, зміну тарифів та участь в інфраструктурних проєктах ЄС.
Стабільність морської логістики залежатиме від безперебійної роботи морського коридору та успіху концесійних проєктів.
Авіація зберігатиме інфраструктуру та персонал для майбутнього “відкриття неба”.
