Від початку великої війни Україна отримала безпрецедентну за обсягами фінансову підтримку від міжнародної спільноти. Ці ресурси стали критично важливими для забезпечення макрофінансової стабільності, підтримки соціальних видатків і фінансування пріоритетних потреб.
Але обсяг допомоги прямо пов’язаний із зобов’язаннями щодо прозорості та підзвітності. Як переконатися, що ці кошти використовуються правильно? Центральну роль у цьому процесі відіграє Рахункова палата (РПУ), яка перевіряє, як витрачаються ці гроші, і дає рекомендації, як зробити це ефективніше.
Пряма бюджетна підтримка від США
У 2022–2024 роках Сполучені Штати стали одним із головних донорів України, надавши пряму бюджетну підтримку на понад 30 млрд дол. Ці кошти передавались через кілька ключових програм, зокрема:
проєкт PEACE in Ukraine — 27,05 млрд дол., з яких 12,7 млрд дол. – на потреби Пенсійного фонду;
додаткова угода №8 до Угоди про виконання завдання у сфері розвитку – 1,7 млрд дол.;
грант Цільового фонду багатостороннього донорського співробітництва – 1,1 млрд дол.
Рахункова палата провела чотири аудити, частину з них – у співпраці з американськими аудиторами. Висновок: гроші використані за призначенням і дали змогу утримати стабільність у країні під час найскладніших моментів війни. Їх витрачали на пенсії, зарплати бюджетникам, медицину, базові потреби населення.
Медична підтримка. 1,7 млрд дол. від США направили на безперебійну роботу медичних закладів. Аудитори звернули увагу на деякі переплати, тож НСЗУ рекомендували посилити внутрішній контроль.
Соціальні виплати. Перевірка програми “єПідтримка” виявила випадки незаконного отримання допомоги. Міністерство економіки повернуло до бюджету понад 122,7 млн грн. Також було вдосконалено обмін інформацією між державними реєстрами, щоб мінімізувати ризики зловживань у майбутньому.
Пенсійний фонд. Завдяки фінансуванню за проєктом PEACE вдалося забезпечити своєчасні виплати для понад 10 мільйонів пенсіонерів. Також були введені нові правила – обмежено спецпенсії, впроваджено електронний документообіг, оновлено підходи до верифікації та звітності.
За результатами рекомендацій Рахункової палати:
повернуто до бюджету 14,6 млн грн з переплачених коштів за медичні послуги;
виявлено та частково компенсовано понад 46 млн грн переплат НСЗУ;
удосконалено перевірку отримувачів соціальної допомоги, налагоджено обмін між IT-системами;
запроваджено нові правила для пенсійних виплат, особливо в умовах війни.
Позики від Міжнародного банку реконструкції та розвитку
Світовий банк – один із головних фінансових партнерів України. Він поступається лише МВФ за обсягами кредитування. З початку співпраці Україна отримала від цієї інституції понад 29 млрд дол. і 2 млрд євро, які спрямували на підтримку держбюджету, реформи та важливі інфраструктурні проєкти.
Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) – структура Світового банку, яка фінансує ключові сфери: охорону здоров’я, освіту, енергетику, соцзахист та державне управління. Позики МБРР не лише допомагають покривати дефіцит бюджету, а й дозволяють країні інвестувати в майбутнє – адже більшість із них мають пільгові умови та довгий термін повернення. Часто такі кредити супроводжуються гарантіями від партнерських держав, як-от США, Японії чи Великої Британії.
Станом на початок 2025 року Україна реалізує 27 проєктів, профінансованих за кошти позик МБРР – із них 17 інвестиційних та 10 системних. Загальна сума – майже 15 млрд дол. і понад 1 млрд євро. З цієї суми вже використано майже 90%, що свідчить про активну реалізацію програм.
Рахункова палата провела 6 фінансових аудитів проєктів, профінансованих МБРР:
Охорона здоров’я. Аудит проєкту “Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей” показав, що звіти за 2020–2022 роки були підготовлені згідно з вимогами банку. Гроші пішли за призначенням, хоча в одному з років були дрібні неточності в описі видатків.
COVID‑19 та вакцинація. Аудити обох частин проєкту підтвердили, що вся фінансова звітність правдива, а гроші витрачалися цільово. Щоправда, в одному випадку були помилки в даних, але вони не вплинули на загальну картину.
Освіта. У межах проєкту “Удосконалення вищої освіти” звіти також відповідали стандартам МБРР, однак у деяких документах було виявлено невірне відображення окремих сум. У 2023 році зафіксували викривлення на понад 130 млн дол., яке не вплинуло на загальний висновок про використання коштів, але вимагало корекції.
Соціальний захист. У проєкті “Модернізація системи соціальної підтримки” було підтверджено правильне використання грошей і точність звітності. Проте були виявлені неточності в бюджетній звітності, які потребували уточнень.
На основі рекомендацій Рахункової палати були впроваджені такі зміни:
МОЗ оновило правила підготовки звітності й затвердило антикорупційну програму.
МОН створило робочу групу для перевірки якості роботи консультантів та оновило документи щодо звітності.
Мінсоцполітики переглянуло правила конвертації валюти та посилило контроль за закупівлями у межах проєкту.
Усі оновлення погоджено з МБРР, що дозволяє зміцнювати співпрацю та нарощувати довіру до України як до партнера.
Фінансова допомога від Європейського Союзу Ukraine Facility
Ukraine Facility – це масштабна фінансова програма від Європейського Союзу, яка діє з 2024 до 2027 року. Це стратегічна підтримка, покликана допомогти Україні провести важливі реформи, відновити економіку після війни та зробити реальний крок до членства в ЄС.
Програма охоплює практично всі ключові сфери розвитку – від боротьби з корупцією до цифровізації. Саме тому Рахункова палата включила цю програму до пріоритетів для аудиту та моніторингу. А щоб контроль був справді якісним, у березні 2025 року підписано Меморандум про співпрацю з Аудиторською радою Ukraine Facility. Це дозволяє обмінюватися досвідом, звітами, методиками та навіть проводити спільні перевірки.
За 2024 рік Рахункова палата провела 21 аудит по напрямах, закладених у плані Ukraine Facility:
Судова система – перевірки роботи судів, зокрема Вищого антикорупційного.
Антикорупція – аудит діяльності Агентства з розшуку та управління активами (АРМА).
Управління державним майном – лісове господарство, вугільна галузь, авіація та повітряний простір.
Людський капітал – житло для молоді, розвиток вищої освіти, робота Мінкульту і Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.
Підтримка бізнесу – закупівлі дронів, обладнання для лікарень, допомога підприємцям під час війни.
Сільське господарство – аудит Програми залучення приватних інвестицій та роботи Мінагрополітики.
Цифровізація – електронні послуги, доступ до адміністративного сервісу.
Довкілля – заходи з адаптації до зміни клімату, зелений перехід.
Аудити не лише виявили, де є проблеми, – вони дали чіткі рекомендації, як уникати помилок, неефективних витрат і ризиків у майбутньому.
Перевірки Рахункової палати охоплюють усі ключові канали міжнародної допомоги, і результати цих аудитів мають подвійну дію: з одного боку – забезпечують фінансову дисципліну всередині країни, з іншого – формують імідж України як відповідального партнера. Системний, відкритий контроль за кожним доларом, євро чи гривнею, отриманими від міжнародних партнерів, – це не лише вимога донорів, а й інструмент національної безпеки та сталого розвитку.
