За роки великої війни в політикумі сформувалося кілька традицій. Щовесни влада готується до виборів, а щоліта – провокує протести і проводить перестановки в уряді. Однак найбільш сталою традицією є внесення змін до бюджету оборони прямо посеред ухвалення державного кошторису на наступний рік.
За цією традицією стоїть об’єктивна реальність: ціна війни для економіки та державних фінансів зростає з року в рік. Вносячи зміни до розпису видатків, уряд лише намагається закріпити це на папері.
Хоча напередодні Верховна Рада вже збільшувала бюджет оборони на рекордні 1,5 трлн грн, проте ті зміни не враховували реформи в системі грошового забезпечення військових колишнього очільника Міноборони Михайла Федорова.
Після звільнення Федорова перед фінансовим блоком уряду постали питання, на яку суму збільшувати видатки бюджету і на які цілі їх спрямувати.
Ціна реформи
10 червня Верховна Рада ухвалила масштабні зміни до держбюджету. Відповідно до законопроєкту, обсяг видатків збільшили на 1,5 трлн грн, з яких 1,3 трлн грн – на потреби оборони. Однак проголосований депутатами документ не враховує змін до системи оплати праці військових, які розробило Міноборони Федорова. Їх урахування в кошторисі – ключова причина внесення нових змін до бюджету.
Реформу системи оплати праці Федоров презентував разом із запровадженням нових контрактів для військовослужбовців. Останні мали гарантувати підписантам чіткі терміни служби, хоча наштовхнулися на критику, особливо з боку тих військових, які служать від початку великої війни або навіть давніше.
Востаннє розмір грошового забезпечення військових переглядали в лютому 2023 року. Тоді влада скасувала запроваджену в перші дні великої війни надбавку 30 тис. грн для всіх представників Сил оборони, зокрема, для правоохоронців, строковиків та курсантів. Натомість уряд запровадив низку нових доплат і підвищив розмір мінімального грошового забезпечення з 13 тис. грн до 20 тис. грн.
Читайте також
30 тисяч отримають не всі. Як змінилися зарплати та пенсії для військових з 1 лютого
З того часу ціни зросли на 34%, тож питання виплат стало більш ніж актуальним. За задумом екскерівництва Міноборони, нові виплати мали б стимулювати цивільних долучатися до війська та полегшити процес його поповнення.
Уряд запровадив зміни в межах експериментального проєкту, який має тривати два роки. Вони передбачають, що військові, залежно від місця та особливостей бойових завдань, отримуватимуть такі додаткові доплати (розраховуються пропорційно до часу виконання відповідних завдань):
100 тис. грн на місяць – за безпосередню участь у боях;
170 тис. грн або 70 тис. грн на місяць – зональна винагорода (170 тис. грн – за виконання завдань у наступі на лінії зіткнення, на тимчасово окупованій території, між позиціями Сил оборони та противником або на території противника; 70 тис. грн – за виконання завдань на відстані до ротного опорного пункту);
40 тис. грн – за кожен день наступу та звільнення нових позицій;
20 тис. грн – за кожен день повернення втрачених позицій.
Джерело: mod.gov.ua
Максимальна сума цих надбавок не може перевищувати 460 тис. грн на місяць. У цей ліміт не входять грошове забезпечення військового і додаткові виплати:
бонус за захоплення противника в полон – 100 тис. грн за кожного противника (сума ділиться між військовими, які брали участь у захопленні);
бонус за знищення живої сили противника в стрілецькому або рукопашному бою – 15 тис. грн за кожного знищеного.
Військові, які служать у тилу і не мають права на перераховані вище доплати, отримують тилову доплату в розмірі 10 тис. грн. Завдяки цьому мінімальна виплата військового має зрости з 20 тис. грн до 30 тис. грн на місяць.
Чому уряд збільшив виплати військовим не шляхом перегляду грошового забезпечення, а через доплати? Ймовірна причина в тому, що розмір грошового забезпечення використовується для розрахунку розмірів пенсій 0,5 млн колишніх військових та силовиків. Його зміна спричинила б перегляд їхніх пенсій.
Читайте також
Що не так з пенсіями військовим
Під час підготовки постанови щодо доплат у Мінфіні підрахували, що її реалізація до кінця 2026 року потребуватиме додаткових 107,7 млрд грн. У бюджеті, навіть після збільшення видатків оборони на 1,5 трлн грн, ці кошти не передбачені.
У Міноборони повідомляли, що збільшення виплат військовим профінансують без змін до бюджету. “Ми ці гроші знаходимо всередині Міністерства оборони завдяки тому, що перестаємо купувати те, що не потрібно. Проводимо тендери. Починаємо економити там, де можна зекономити”, – казав Федоров.
Під час завершальної пресконференції на посаді він заявив, що завдяки переведенню частини закупівель озброєнь на тендери відомству вдалося зекономити до 20% – мільярди доларів, які воно спрямовувало на інші цілі.
Чи збережеться економія на закупівлях після зміни міністра оборони, незрозуміло. Проте оборонний бюджет потрібно буде збільшувати на 200-250 млрд грн у будь-якому разі, повідомили Реальні Факти співрозмовники у Верховній Раді та Мінфіні. Запит на таке збільшення видатків Міноборони озвучило ще до відставки Федорова.
Небезпечна традиція
Крім підвищених виплат військовим, є й інші причини для внесення змін до оборонного бюджету, переказує Реальні Факти співрозмовник з фінансового блоку влади.
“Це розрахунки Міноборони. Крім нових зарплат, у них враховано і те, що вони почали рік з мінусом на 300 мільярдів гривень”, – каже він, маючи на увазі, що під час ухвалення закону у 2025 році оборонний бюджет на 2026 рік був на 300 млрд грн меншим, ніж фактичні видатки на 2025-й. Як так сталося, що влада, плануючи бюджет, зменшила видатки оборони на 300 млрд грн, і чому це може повторитися?
За законом, уряд готує план бюджету на наступний рік за пів року до його початку. Такий часовий лаг впливає на точність планування і часто не враховує актуальних викликів. Тому під час підготовки оборонних видатків на наступний рік уряд часто копіює відповідні показники з бюджету поточного року. Так сталося і у 2025-му.
Читайте також
Бюджетне déjà vu: державі бракує 300 мільярдів на війну до кінця року. Що робити?
Однак у процесі ухвалення бюджету-2026 до Верховної Ради внесли законопроєкт із змінами до бюджету на 2025 рік, якими оборонні видатки підвищили на 300 млрд грн. Ці зміни не відобразили під час ухвалення бюджету 2026 року, тому в остаточному варіанті кошторису видатки виявилися меншими.
Ситуація ризикує повторитися у 2027 році, адже влада підвищуватиме оборонні видатки в процесі ухвалення бюджету у вересні. Їх можуть не встигнути врахувати в проєкті бюджету-2027, який уряд вносить до парламенту до 15 вересня.
Навіть якщо підвищення бюджету оборони на 200-250 млрд грн врахують під час планування кошторису-2027, це не застрахує його від переглядів. Зміни на сотні мільярдів уряд вносить до бюджету щороку. У 2022-му їх було 14, а бюджет-2023 планували з урахуванням того, що війна триватиме лише до середини року.
Зазвичай масштабні зміни до державного кошторису парламент ухвалює восени, аби забезпечити фінансування армії в останні місяці року. Частково так відбувається тому, що уряд проводить наближення видатків: у перші місяці року витрачає кошти, закладені на оборонні потреби наприкінці бюджетного періоду.
Зміни під питанням
Проголосувати за зміни до бюджету на 2026 рік потрібно у вересні, аби наприкінці року держава мала змогу фінансувати зарплати і доплати військових. Попри це уряд не поспішає вносити відповідний законопроєкт. Ба більше, багато співрозмовників Реальні Факти сумніваються, чи будуть ці зміни взагалі.
“Ці зміни Міноборони озвучувало ще до відставки Федорова. Можливо, новий міністр усе перегляне. Наприклад, скасує підвищення виплат, але стане купувати більше дронів, або відмовиться від закупівель і посилить мобілізацію. Ніхто цього не знає”, – зазначив співрозмовник Реальні Факти у фінансовому блоці влади.
Інший співрозмовник Реальні Факти в уряді Сергія Корецького розповів, що влада може взагалі не вносити зміни до бюджету, а видатки на підвищення грошового забезпечення профінансувати “внутрішнім ресурсом” Міноборони.
Щоправда, співрозмовник у Мінфіні зазначає, що, крім підвищення оборонних видатків, зміни до бюджету необхідні ще й для того, аби передбачити фінансування новоствореним міністерствам. Мова йде про Мінагрополітики, яке від’єднали від Мінекономіки, і Міністерство у справах громад та Міністерство відновлення інфраструктури, які до цього були одним відомством.
Читайте також
“Вони самі винні”. Україна отримає новий транш, не виконавши вимоги МВФ
Ще одне питання – джерело коштів для майбутніх змін. Наразі єдиним можливим способом профінансувати збільшені оборонні видатки є кредит від Євросоюзу на 90 млрд євро. Однак його оборонну частину (60 млрд євро на 2026-2027 роки) дозволено використовувати лише на купівлю озброєння.
Для отримання траншів необоронної частини кредиту, яка теоретично може допомогти профінансувати підвищення оборонних видатків, Україні потрібно виконувати вимоги, зокрема ухвалювати євроінтеграційні закони. Проте наразі парламент не може похвалитися успіхами на цьому напрямку.
Ба більше, до кінця серпня депутати перебуватимуть на “канікулах” (офіційно вони працюватимуть у комітетах та в округах), тож до того часу очікувати призначення очільника Міноборони, визначеності в питанні фінансування оборонних видатків та ухвалення вимог ЄС для отримання міжнародного фінансування не варто.
Принаймні, зібрати депутатів для проведення всіх цих змін буде складно.
