Заголовки

НБУ пом’якшив валютні вимоги: які зміни для юросіб та фінустанов

НБУ пом’якшив валютні вимоги: які зміни для юросіб та фінустанов

Національний банк України збільшив ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів та дозволив експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів.

Про це повідомляє Національний банк України.

З метою підтримання ділової активності збільшуються ліміти на зняття юридичними особами готівкових коштів: із гривневих рахунків у межах України до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн), із використанням гривневих корпоративних карток за кордоном – до 140 тис. грн на календарний місяць (з 17,5 тис. грн на тиждень), із валютних рахунків в Україні та за кордоном – до 200 тис. грн на день (зі 100 тис. грн).

Також НБУ підвищує ліміт на розрахунки за кордоном за товари, роботи та послуги з використанням гривневих корпоративних карток до 400 тис. грн на календарний місяць (із 150 тис. грн).

Водночас зберігається можливість для юридичних осіб без обмежень здійснювати аналогічні розрахунки з використанням валютних корпоративних карток.

Щоб стимулювати приплив капіталу та посилити обороноздатність країни НБУ збільшує можливості бізнесу в межах стимулюючої валютної лібералізації: поряд із діючим “донатним” лімітом запрацює “додатковий” ліміт.

На відміну від “донатного” ліміту, що дорівнює сумі коштів, перерахованих українською компанією з 7 серпня 2025 року на спеціальний рахунок НБУ для підтримки Збройних Сил України, “додатковий” ліміт формуватиметься за рахунок здійснених із 10 серпня 2026 року прямих благодійних внесків, отримувачем яких є військові частини Збройних Сил України та Національної гвардії України.

Внески, що формують “додатковий” ліміт мають бути підтверджені аудиторським звітом однієї з компаній “великої четвірки” та відповідними документами;

Компанії отримають можливість передавати свій “інвестиційний” та “додатковий” ліміти (або їх частину) іншим юридичним особам, що разом із компанією, яка є власником ліміту, входять до однієї бізнес-групи (пов’язаним юридичним особам).

Регулятор нагадає, що “інвестиційний” ліміт дорівнює обсягу коштів, залучених з-за кордону в іноземній валюті до статутного капіталу підприємств із 12 травня 2025 року.

“Перелік доступних операцій у межах стимулюючої валютної лібералізації не змінюється: репатріація дивідендів, закриття “старих” імпортних контрактів, повернення передоплати за товар, що надійшов до початку повномасштабного вторгнення Росії, повернення “старих” зовнішніх позик та фінансування закордонних представництв”, – зазначає Нацбанк.

Також НБУ надасть можливість українським експортерам сплачувати штрафи, пені, бонуси, відшкодування витрат та збитків на користь контрагентів-нерезидентів за договорами з експорту товарів.

Сума таких переказів на календарний рік не має перевищувати 10% від загальної вартості товарів, поставлених нерезиденту за відповідними договорами після 23 лютого 2021 року. Ця зміна сприятиме підвищенню довіри до українських експортерів.

НБУ запроваджує низку інших змін за такими напрямами:

  • репатріація дивідендів в умовах зміни організаційно-правової форми бізнесу;
  • переказ коштів у зв’язку з поверненням грантів державним іноземним грантодавцям та ООН;
  • купівля валюти гарантами / поручителями за банківськими кредитами в іноземній валюті;
  • розширення переліку операцій, за якими банкам дозволені розрахунки за акредитивами / гарантіями / контргарантіями;
  • переказ коштів для сплати реєстраційних внесків для участі в міжнародних заходах;
  • переказ коштів Фондом розвитку інновацій у випадках, визначених рішенням Уряду України;
  • перерахування коштів на користь Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) за договорами, що передбачають покриття політичних ризиків.

Зміни передбачені і для фінансового сектору.

По-перше, НБУ надасть можливість Моторному (транспортному) страховому бюро України купувати іноземну валюту з метою розміщення коштів централізованого страхового резервного фонду страхових гарантій для виконання зобов’язань за міжнародними договорами автомобільного страхування “Зелена картка”.

Це дасть змогу мінімізувати валютні ризики бюро та страховиків, що важливо для доступності в Україні міжнародного автомобільного страхування, пояснив регулятор.

По-друге, НБУ дасть змогу банкам поступово під час розрахунку валютної позиції включати ту частину сформованих резервів під активні операції, яка наразі не включається до розрахунку.

Це єдина зміна, що набере чинності не з 11 серпня, а з 01 вересня 2026 року з огляду на необхідність проведення підготовчої роботи як з боку НБУ, так і банків для її впровадження, говориться у повідомленні.

“Вона сприятиме фінансовій стабільності в країні завдяки відновленню можливості банків повноцінно управляти валютним ризиком, а також підтримає кредитування та інші активні операції банків в іноземній валюті”, – пояснив НБУ.

По-третє, банки отримають можливість повертати нерезиденту залучені в нього кошти як інструменти капіталу в разі відмови в їх включенні до капіталу банку з боку НБУ. Пом’якшення сприятиме підвищенню довіри іноземних інвесторів та подальшому залученню коштів в Україну.

Пом’якшення валютних обмежень затверджене постановою Правління Національного банку України від 10 серпня 2026 року № 90 “Про внесення змін до постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року № 18”, що набирає чинності з 11 серпня 2026 року.

Зміни в частині відновлення розрахунку валютної позиції на економічно обґрунтованих засадах затверджені рішенням Правління Національного банку України від 10 серпня 2026 року № 239 “Про внесення змін до Методики розрахунку банками лімітів відкритої валютної позиції”, що набирає чинності з 01 вересня 2026 року.

Національний банк України впроваджує великий пакет пом’якшення валютних обмежень: зміни, які почнуть діяти з 11 серпня, мають передусім підтримати фізичних осіб.

Раніше повідомлялося, що Національний банк України ухвалить та оприлюднить новий значний пакет валютної лібералізації.

Правління Національного банку України підвищило рівень облікової ставки з 15% до 15,5% річних.

Упродовж останніх місяців загальна інфляція сповільнилася, однак у другому півріччі вона пришвидшиться і повернеться до сповільнення у 2027 році, повідомив голова Національного банку Андрій Пишний.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *