Україна змінила тактику ударів по російській нафтовій галузі: від масштабних атак на нафтопереробні заводи (НПЗ) до точних ударів по критично важливих компонентах, які важко замінити.
Про це пише Financial Times.
Українські військові стратеги, оператори дронів та фахівці з енергетики зазначають, що метою Києва більше не є просто спричинення пожеж на нафтопереробних заводах чи знищення резервуарів для зберігання.
Тепер ціль ударів – виведення заводів з ладу на довгий час та збільшення вартості кожного удару для Москви. Українські військові повідомили виданню, що ця стратегія є ретельно цілеспрямованою та скоординованою.
За їхніми словами, перед виконанням завдань підрозділи отримують інструктажі від інженерів-енергетиків та галузевих експертів щодо того, які компоненти є необхідними для роботи нафтопереробного заводу, а їхня потребуватиме найбільше часу.
“Інженери та експерти дають підрозділам безпілотників вказівки вражати “ось ці трубопроводи, або цю димову трубу, вражати ось тут, у цьому місці, або цю частину з’єднання обладнання, або цю коробку тощо”, – розповів FT один з операторів безпілотників.
Він додав, що деякі операції досі передбачають атаки на великі нафтові склади, де використовуються боєприпаси з осколковими елементами.
Росія та Україна успадкували схожі системи радянського зразка, що дало українським інженерам детальне розуміння багатьох промислових процесів, схем розміщення обладнання та експлуатаційних вразливих місць на російських об’єктах.
Українські підрозділи безпілотників також почали неодноразово завдавати ударів по одному й тому ж критично важливому обладнанню до завершення ремонтних робіт, не даючи об’єктам відновити роботу,
Водночас Росія керується такою ж логікою при ударах по українській енергетиці та інших об’єктах цивільної інфраструктури.
Новий фронт нафтової війни. Як Україна блокує морську логістику Росії
Протягом 28-29 липня Сили безпілотних систем вразили у Криму та на окупованих територіях Херсонщини і Луганщини десять енерговузлів.
Раніше повідомлялося, що споживання електроенергії в Криму за перші 20 днів липня 2026 року впало на 42% порівняно з аналогічним періодом 2025 року.
